Ппц, але ж тока наркоман фаталити может надіть роль коміка на себе! Ну шо ж, що там просяклось в "закладках" твоїх, давай-бо занесемо цю шизу тут. Розберемось, як я купив "метадон" і став курєром в Яндекс Еде. Це буде абшабашенно грандіозна історія, та дай бог, щоб ніхто з вас не повторював моїх помилок.
Окей, коли я зоставився недогоном, а ті "псилоцибини" більше не змазували мої мурахи в голові, я поняв, що треба акуратно заціпити шо-небудь покрутіше. І як у нас кажуть, "бізнес - це номер 1!" Так що прямо через косяк пішов шукати круті закладки, аби собі життя змалювати щасливіше. Знаєте, як кажуть "гофрон" - це як героями виходити, але якщо навпаки, то в перекладі на мову наркоманів - закладки.
Так ось, блін, лежу я тут на дивані, вже зібраний до марш-броска, гуглую, де купити метадон. Гугл видає мені те, що потрібно - кілька темних сайтів з популярними закладками. Ну як я міг пройти повз цей виблиск світла? Швидко я все розбив у "таблицю", порівняв ціни, рейтинги та відгуки. Все просто яскраве: хтось пише, що метадон від цього продавця - шедевр, гарячий номер 1 в світі стоп.
Та ну його, думаю, курір - це все те, що треба. Так от, замовив собі дозу, заплатив в "гофрон" - такий чат для місячних, - і чекаю своєї "радості". Їду додому, а там по телефону вже кицька з Яндекс Еди говорить, що мені пропонує роботу кур'єром. Якраз то, що треба - ну хто найкращий виконуватиме кур'єрські роздачі, як не зухвалий наркоман?
Стартував я зразу ж з проблемами. Не так-то просто було бігти з "метадоном", поки жменя закладок не побігають по венам. "Гофрони" - це окрема пісня: як втрапити в переписку наркоманів, коли ти кур'єр Яндекс Еди? Гуглить "гофрони" - це так, немов спілкуватися з аномаліями в Чорнобилі.
Так от, плюнув я на всю цю фігню, прткнув свій номер телефону на сайті з "гофронами" і вирішив справляти свої роздачі. Ніхто мені не скаже, що я не вмію балансувати між шайбою галузі наркотиків та штучними ласощами. Вже наступного дня пішов на свою першу роздачу з "метадонами" у великій сумочці Яндекс Еди.
І тут почалося. Двері відкриваються, а мені натура з голосом дикаря каже: "О-о-о, прийшов наркоманчег, привітайся з моєю дружиною - собакою, а то смажусь тобі на ганок!". Як розібратися - чи він про собаку, чи про мене? Так чи інакше, прийшлося психувати, даремно "метадон" купував.
Але не впав, думаю, завжди є шанс врятуватися. Увійшов до будинку, ноу-хау вже в голові: я ж знаю, де там скошені рейки, або там плату, зламав замок. Ну але шо ж я там бачу? Теж саме - закладки. Йду я, значить, погоджуюсь зі своєю долею, поки сумка з закладками Яндекс Еди не затремтіла. А ось і герой моєї історії - хазяїн, з яким я вирішив поспілкуватися ближче. Він каже: "Врач ти що, чувачок? В нас тут замки не ламані, а терміни свідчать про поспілкування із моєю собакою". Я образився і вибігнув з його квартири, не залишивши навіть відбитків пальців.
Ну і далі поспівчувають мені з наркополіції - ну шо ж, чекаю, коли подзвонять у двері, але ніхто не з'являється. Видно, "гофрони" не живуть у темряві поліцейських задумів. А мені вже в цьому бані терпіння лопається: хочеться нових закладок, номер 1 і навіть дещо екзотичне.
От така ось кумедна історія купівлі метадону та роботи кур'єром в Яндекс Еді. Кажуть, сміх продовжує життя, але з наркотиками - точно навпаки. Прошу, не повторюйте мої помилки, друзі. Ліпше пам'ятайте, що справжня радість в житті - це чиста голова і здорове тіло. Бережіть себе!
А зараз я піду шукати нові способи, як покращити своє життя, без цієї шизи з закладками та недогоном. Вибачте, якщо я когось засмутив, але така вже моя реальність. Бережіть себе, друзі, та пам'ятайте, що жити краще без шляхів наркотиків і розвалюхи. Слава Україні!
Как я купила амфетамин и работала в офисе убитая в хламину
Э-эй, нарики и наркоманы!
Сегодня я расскажу вам одну историю о том, как я закладки амфетамина купила и потом с этим всем подкумаривала в офисе. Так что сидите поудобнее и слушайте!
Все началось с того, что мне кайфануло попробовать новые ощущения. Я был уже весьма опытным нариком, перец и шприц - это были мои старые друзья. Но амфетамин вызывал у меня какой-то особый интерес. Я часто слышал от реабилитантов, что этот наркотик может дать бодрость и энергию на весь день. И я всегда был готов пойти на все, чтобы почувствовать это.
Итак, я стал гнаться за амфетамином, как бешеный пес. Бегал по улицам, обзванивал друзей и знакомых. Находился в постоянном напряжении, потому что каждый раз, когда кто-то сказал мне, что может достать, я волновался, что это опять будет фигня.
И вот, однажды, мне посчастливилось! Я смог договориться с одним моим другом о встрече. Мы встретились на углу, и он передал мне этого маленького смертоносного амфетамина. Я был вне себя от радости.
Сразу решил нюхнуть, чтобы почувствовать кайф. Что я вам скажу, это было просто охуительно! По всему телу пробежала приятная дрожь, мозг начал работать на полную катушку. Я чувствовал себя богом! Вот это да, подкумаривает, думал я про себя.
Однако, была одна проблема. Наркотик начал действовать слишком сильно, и мне предстояло пойти на работу. Что делать? Я не мог просто так оставить этот кайф! Решение пришло само собой - я решил взять немного амфетамина с собой в офис.
Как только я пришел на работу, я понял, что это была ошибка. Я был убитый в хламину, и ничего не мог с этим поделать. Я просидел за компьютером, стараясь выдать вид, что все нормально, но внутри меня бушевал огонь. Они по очереди подходили ко мне и спрашивали, что случилось. Но я только отмахивался и говорил, что все в порядке. Они не понимали, что я только что нюхнул амфетамин и теперь меня тресет во всех конечностях.
Часы в офисе казались вечностью. Я старался держаться на ногах, но каждую секунду готов был рухнуть прямо на пол. Я боролся со сном и уставал все больше и больше.
И тут, когда я уже думал, что не выдержу, мне пришла в голову гениальная идея - пойти на перерыв и в туалете нюхнуть еще немного амфетамина.
Я быстро вошел в туалет и достал закладку из кармана. Я нюхнул и почувствовал, как энергия возвращается ко мне. Я был опять на вершине мира!
Но только я вышел из туалета и вернулся к своему рабочему месту, все поняли, что со мной нечто не так. Все смотрели на меня с недоумением. Я был уличен в наркотическом состоянии.
Шеф, я понимаю, вам это не понравится, но сейчас уже не важно. Ваш нарик в штанах. Да, я тогда уволился, но честно говоря, мне было похуй.
Итак, это была моя история о том, как я купила амфетамин и работала в офисе убитая в хламину. Надеюсь, что вы все поняли, какую цену пришлось заплатить за этот кайф.